Старопромышленные регионы Украины в послекризисный период: проблемы эффективного развития

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки
Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

О.Ю. Снкова
СТАРОПРОМИСЛОВ1 РЕГ1ОНИ УКРА1НИ В П1СЛЯКРИЗОВИЙ ПЕР1ОД: ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ
Вагомий внесок старопромислових регiонiв в економшу Укра! ни, який визначае! х провiдну роль i мiсце в забезпеченш стратегiчних iнтересiв держави, обумовлюе й особливу увагу до проблем 1х виходу з кризи та забезпечення розвитку в тслякризовий перiод.
Вирiшенням проблем розвитку старопромислових регюшв займаеться велика кшьюсть науковцiв. Важливi результати за щею проблематикою отримали вiтчизнянi науковщ, серед яких вiдомими е науковi працi О. Амошi, М. Горожанкшо!, Л. Костшо!, С. Крихтiна, В. Ляшенка та iнших. Вагомi напрацювання щодо проблем та перспектив розвитку старопромислових регiонiв мають росшсью вченi Н. Гальцева, О. Косшцев, В. Княгiнiн, З. Муллагаева, О. Татарин, I. Тургель та шшь У цiлому переважна кiлькiсть наукових розробок стосуеться формування перспектив i встановлення обмежень сощально-економiчно! модершзаци та структурних змiн економiки, питань шновацшно! трансформаци виробничих комплексiв старопромислових регюшв, оцiнки! х трансформацiйного потенщалу та визначення стратегiчних орiентирiв швестицшного розвитку тощо.
Одночасно, незважаючи на зростаючий iнтерес до науково! тематики поспндустр& gt- ального розвитку економши
старопромислових регiонiв i активiзацiю наукових розробок у цьому напрям^ залишаються недостатньо розробленими проблеми структурно! трансформаци старопромислових регiонiв на засадах диверсифшацп. Ця проблематика е особливо актуальною в контекст стимулювання виходу старопромислових регiонiв iз кризи та забезпечення! х ефективного розвитку в подальшому.
Метою статп е визначення проблем розвитку старопромислових репошв у тслякризовий перюд та формування на цш
пiдставi пропозицiй щодо встановлення умов здшснення ефективно! структурно! перебудови економши цих регiонiв на засадах диверсифшаци.
Протягом 2010 р. у вах старопромислових регiонах обсяги промислового виробництва зросли, проте пiслякризове вщновлення вiдбувалося рiзними темпами. Найбiльш вщчутно — у Днiпропетровськiй (бiльш шж 16%) та Донецькiй (близько 15%) областях. Зростання обсягiв промислового
виробництва в цих областях практично в 1,5 раза вище середньоукра! нського значення, але в 1,5−3 рази прше порiвняно з регюнами-лiдерами зростання обсягiв промислового виробництва у 2010 р. — Закарпатською, Рiвненською та Волинською областями. Незадовшьними темпами зростання виробництва у 2010 р. характеризуеться Запорiзька (близько 8%) та Луганська (трохи бшьше 7%) область Прирiст обсягiв промислово! продукцi! в цих регюнах е практично в 1,5 раза нижчим, нiж у середньому по Укра! ш.
У 2010 р. економша старопромислових регiонiв вiдчувае брак обсяпв прямих iноземних iнвестицiй, необхщних для нарощування темпiв виходу регюшв iз кризи. Для цих регюшв 2010 р. характеризуеться незадовшьними темпами зростання обсяпв прямих шоземних швестицш. Ц тенденцi! е продовженням тих, що сформувалися у 2009 р. Навт тi старопромисловi регiони Укра! ни, де обсяги прямих шоземних швестицш зросли найбшьш вщчутними темпами — Дшпропетровська (бiльше 3%) та Донецька (бшьше 2%) обласп — значно (у 2−3 рази) вщстають вiд середньоукра! нських темпiв зростання обсягiв прямих шоземних швестицш. Виключення становить лише Луганська область, економша яко! у 2009 р. отримала найбiльший по кра! ш приплив прямих iноземних iнвестицiй. Зростання обсяпв прямих шоземних швестицш в
© Сшгова Олена Юривна — кандидат eKOHOMi4Hnx наук, доцент. 1нститут економiки та прогнозування НАН Украни, Кшв.
ISSN 1562−109X
економшу Лугансько! областi у 2009 р. становило бшьше 65%. Натомiсть 9 мю. 2010 р. для Лугансько! обласп характеризуються зменшенням обсягiв прямих шоземних iнвестицiй на 0,4%.
Принципове значення для
забезпечення розвитку старопромислових регiонiв мае вирiшення проблеми високого ступеня зношеностi основних фоцщв пiдприемств старопромислових галузей та невщповщносп! х технiчного рiвня свiтовому при значнш орiентаци на зовнiшнiй ринок. Переважна частка шдприемств старопромислових галузей експлуатуеться без реконструкци понад 20 роюв. Фактичний ступiнь зносу основних засобiв промисловостi перевищуе критичне порогове значення показника бшьше шж у 1,7 раза i становить близько 60%. Стушнь зносу основних засобiв у добувнiй та переробнiй промисловост становить близько 50%. Основними чинниками, що стримують! х переобладнання, е: нестача фшансових ресурсiв на оновлення, пов'-язана зi значними витратами на нововведення (бiльше нiж у 80% шдприемств) — значш економiчнi ризики впровадження iнновацiй (близько 50% пiдприемств) при одночаснш недостатностi державно! фiнансово! шдтримки
iнновацiйно! дiяльностi пiдприемств. Негативними тенденщями характеризуються процеси технiчного та технолопчного оновлення, яке не вiдповiдае потребам оновлення промислово! бази Укра! ни. Фактичне значення коефщента лiквiдацi! основних фоцщв промисловостi перевищуе пороговий показник бшьше шж у 3,5 раза.
Проблема оновлення основного кашталу старопромислових регiонiв залишалася однiею з найбшьш значущих для цих регюшв i у 2010 р. Iнвестицiйний процес вщновлення основного капiталу
старопромислових регюшв у 2010 р. здшснювався незадовiльними темпами. Негативна динамша цього процесу за 9 мю. 2010 р. найбiльш яскраво простежувалась у Донецькш та Луганськш областях, де обсяги зменшення швестицш в основний капiтал становили близько 21 та 4% до аналопчного попереднього року. Виключення становить лише Запорiзька область, де прирiст
швестицш в основний каштал за 9 мю. 2010 р. сягнув бiльше шж 105% до вiдповiдного перiоду попереднього року. Це практично у 3 рази бшьше шшого лщера серед регюшв Укра! ни за показником приросту швестицш в основний каштал -Житомирсько! област та практично у 15 разiв бiльше, нiж у Дншропетровсько! областi (бiльше 7%).
В умовах спрямування зусиль на вихщ старопромислових регюшв з економiчно! кризи прирют обсягiв iнвестицiй у житлове будiвництво в цих регiонах протягом 9 мю. 2010 р. вiдбувався значно нижчими темпами, нiж у середньому по Укра! ш. Одночасно слiд зазначити, що в умовах тслякризового вщновлення ситуацiя щодо зростання обсягiв швестицш у житлове будiвництво по старопромислових регюнах полiпшилося щодо вiдповiдного перюду 2009 р.
Диференцiацiя темпiв зростання обсяпв iнвестицiй у житлове бущвництво навiть у найбiльш старопромислових регюнах е значною та становить бшьш нiж 1,6 раза. Найбiльший прирют обсягу швестицш у житлове бущвництво за аналiзований перiод простежувався у Дшпропетровськш областi (практично 33%). Проте це майже в 10 разiв нижче за темпи зростання обсяпв швестицш у житлове будiвництво в Житомирськш областi -лiдером за цим показником у званому перюду Найнижчим за 9 мiс. 2010 р. обсяг швестицш у житлове будiвництво серед старопромислових регюшв був у Донецькш обласп, де вш досяг меж1 у 20%.
Темпи зростання обсяпв введення в експлуатащю житла у старопромислових регюнах за 9 мю. 2010 р. е незадовшьними та значно нижчими, шж у середньому по кра! ш. Виключення становить лише Луганська область, де темпи зростання обсяпв введення в експлуатащю житла в аналiзованому перiодi перевищують середньоукра! нське значення показника в 1,7 раза.
Формування тенденцш пiслякризового вщновлення свiтово! економiки обумовлюе активiзацiю у 2010 р. зовнiшньоекономiчно! дiяльностi експортоорiентованих
старопромислових регюшв. За 10 мю. 2010 р. позитивна динамша нарощування обсяпв
експорту TOBapiB простежуеться по Bcix старопромислових регюнах Украши та вiдповiдае загальноукрашсьюм тенденцiям здiйснення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Найбшьш вщчутими темпами обсяг експорту товарiв зростав у Луганськiй (бiльше шж на 80%) та Днiпропетровськiй (близько 60%) областях. Показники приросту обсяпв експорту товарiв за 9 мю. 2010 р. у цих областях практично у 3 рази вище загальноукрашських темшв нарощування експорту продукцii. Найпрша ситуацiя щодо нарощування обсягiв експорту товарiв серед старопромислових регiонiв спостершаеться в Запорiзькiй областi (незначно бшьше 19%). Прирют обсягу експорту товарiв у цш областi бiльш шж у 1,5 раза нижчий за середньоукрашський рiвень.
Для старопромислових регюшв 2010 р. характеризуемся також зростанням обсяпв iмпорту товарiв. Проте щ тенденцii не попр-шують ситуаци у старопромислових регiонах щодо покриття iмпорту експортом. Так, за результатами 11 мю. 2010 р. Донецька (бшьше в 4 рази), Луганська (бшьше в 3 рази) та Запорiзька (бшьше у 2 рази) обласп е загальноукрашськими лщерами позитивного сальдо зовнiшньоi торгiвлi по Украiнi. Поступаеться за цим показником Днiпропетровська область, де коефщент покриття iмпорту експортом вщстае вiд лiдерiв майже у 3 рази i становить 1,5.
Як i для бшьшосп регюшв, для старопромислових регюшв Украши 2010 р. характеризуемся зростанням прибутюв пiдприемств до оподаткування. Проте це зростання вщбувалося рiзними темпами. За результатами 11 мю. 2010 р. найбiльш вiдчутним це зростання було у Дшпропетровськш (близько 165%) та Донецькш (майже 60%) областях. У цих областях прирют прибутюв шдприемств був вище за середньоукрашське значення у 3,8 та 1,5 раза вщповщно. Значно прша ситуащя спостершаеться в Запорiзькiй (близько 40%) та Луганськш (бшьше 35%) областях, де прирют прибутюв шдприемств вщбувався практично на загальнодержавному рiвнi. Рiзниця мiж приростом прибуткiв
шдприемств, розташованих у
старопромислових регiонах, становить близько 5 разiв.
Про позитивну динамшу виходу старопромислових регiонiв iз кризи свiдчить i зменшення частки збиткових шдприемств у загальнш кшькосп пiдприемств областi. Це зменшення е незначним i не перевищуе 1,1% по вшх старопромислових регiонах Украши, проте свщчить про формування тенденцiй поступового вщновлення економiки. Найбiльш значним зменшення збитюв пiдприемств за 11 мiс. 2010 р. було в Запорiзькiй областi (бшьше 50%). У цш областi зменшення збитюв пiдприемств вiдбувалося бiльше шж у 2 рази кращими темпами, шж у середньому по Украшу Позитивна динамiка щодо зменшення збитюв пiдприемств простежуеться також у Донецькш (27%) та Луганськш (близько 7%) областях. Одночасно у Дшпропетровськш обласп цей показник протягом 2010 р. залишився незмшним.
Рiвень рентабельност операцiйноi д& gt- яльностi пiдприемств, розташованих у старопромислових регюнах, за 9 мю. 2010 р. значно зрю порiвняно з аналопчним перiодом 2009 р. Найбiльш вщчутно зазначенi тенденцii простежуються у Дшпропетровськш обласп, де рiвень рентабельностi операцшно1'- дiяльностi пiдприемств зрiс бiльше шж у 20 разiв. За 9 мю. 2010 р. лише у Дшпропетровськш (близько 7%) та Запорiзькiй (майже 6%) областях рiвень рентабельностi операцшно1'- дiяльностi пiдприемств перевищував середньоукрашське значення цього показника. Одночасно, незважаючи на позитивш тенденцii зростання рiвня рентабельносп операцiйноi дiяльностi пiдприемств, за результатами 9 мю. 2010 р. бiльше 2% шдприемств Лугансько1'- областi залишаються збитковими.
У 2010 р. залишаеться актуальною проблема незадовiльного рiвня
конкурентоспроможностi економiки
старопромислових регiонiв. Ця проблема обумовлена значним чином технолопчною вiдсталiстю базових галузей
старопромислових регюшв, 1'-х
невщповщшстю св^овому технiчному рiвню при значнш орiентацi! базових галузей старопромислових регюшв на зовнiшнiй ринок- низькими темпами техшчного та технологiчного оновлення основних фоцщв пiдприемств, незадовiльним рiвнем упровадження на промислових
шдприемствах старопромислових регiонiв iнновацiй.
Украй низьким на промислових пiдприемствах старопромислових регюшв залишаеться рiвень упровадження шновацш. Частка пiдприемств, що впроваджуе шновацп, у загальнiй кiлькостi промислових шдприемств не перевищуе 12%, що нижче порогового значення бiльше нiж у 4 рази. За рiвнем шновацшно! активностi у кра! нi переважають шдприемства з виробництва коксу та продукпв навтоперероблення (близько 1/3 загального обсягу шновацш), машинобудування, хiмiчно!, нафтохiмiчно! промисловост (близько 20%), металургi! та виробництва готово! продукци (13%). Одночасно, незважаючи на значну iнновацiйну актившсть на пiдприемствах бiльшостi старопромислових галузей, украй низьким у 2010 р. залишаеться рiвень упровадження шновацш у вугшьнш промисловосп. На вугiльних пiдприемствах цей показник не перевищуе 5%. Найбшьша частка шновацш, що впроваджено на шдприемствах старопромислових регюшв, -це технолопчш шноваци. Проте спостерiгаеться вщставання
старопромислових галузей вiд передових св^ових досягнень у сферi технологiй та незначний стушнь наукомiсткостi продукцi! Використання застарiлих технологiй виробництва спричиняе зростання матерiаломiсткостi та енергоемносп продукцi! Так, фактична матерiаломiсткiсть промислового виробництва перевищуе порогове значення показника бшьш нiж у 1,2 раза. Практично у 4 рази перевищуе небезпечну межу фактична енергоемнють ВВП. В умовах зростання цш на енергоноси та сировину це е додатковим ризиком уповшьнення виходу старопромислових регюшв iз кризи та забезпечення! х розвитку в перспектива
Ситуацiя ускладнюеться
недосконалiстю державно! шновацшно-iнвестицiйно! полiтики щодо
старопромислових галузей в умовах зростаючо! потреби оновлення основних виробничих фондiв шдприемств-
недостатшм рiвнем фiнансування наукових розробок галузевого значення-
недосконалютю механiзмiв стимулювання регiонального розвитку. Одночасно старопромисловi регiони характеризуються погiршенням можливостей створення шших виробництв за рахунок еколопчних наслiдкiв промислово! дiяльностi та низько! мотивацi! населення до переквалiфiкацi!
У 2010 р. продовжуе вiдбуватися скорочення населення по вшх старопромислових регюнах Укра! ни. Проблеми щодо збереження населення в цих регiонах е одними з найгострших по Укра! нi, а ситуащя — у 1,5−2,5 раза пршою, нiж у середньому по кра! ш. Особливо гострими цi питання залишають-ся в Луганськiй та Донецькш областях, де за 9 мю. 2010 р. зменшення населення становить 0,81 та 0,70% до початку року.
Рiвень безроботя населення по вшх старопромислових регiонах Укра! ни за 9 мю. 2010 р. скоротився, що вщповщае загальноукра! нським тенденцiям вирiшення проблем зайнятосп. Найбiльш iнтенсивно серед старопромислових регюшв цей процес вiдбувався у Дншропетровськш та Донецькiй областях. Проте в Донецькш обласп ситуацiя щодо виршення проблем безробiття залишаеться найбiльш гострою серед старопромислових регюшв. Рiвень безроботя в Донецькiй областi перевищуе середньоукра! нське значення в 1,1 раза та становить майже 9%. Ситуацiя у Дшпропетровськш, Луганськiй та Запорiзькiй областях е дещо кращою. Щ об-ласт входять до найкращих по кра! ш у сферi вирiшення проблем зайнятост^ а рiвень без-робiття населення коливаеться в межах вщ 7% у Дншропетровськш до 7,2% у Запорiзь-кш областях.
Старопромисловi регюни займають лiдируючi позицi! за розмiром середньомiсячно! номiнально! заробiтно!
плати й за темпами зростання реально! зароб^но! плати. За показником номшально! заробггно! плати у груднi 2010 р. Донецька, Дшпропетровська та Луганська входять до групи областей iз найвищим рiвнем середньо! номiнально! заробiтно! плати по кра! ш. Темпи зростання реально! зароб^но! плати у старопромислових регiонах Укра! ни у 2010 р. е вищими, шж у середньому по кра! нi, проте поступаються темпам зростання реально! зароб^но! плати у Волинськiй, Полтавськiй та Черкаськш областях.
Станом на 1 шчня 2011р. у всiх старопромислових регюнах Укра! ни значно зменшилася сума невиплачено! заробiтно! плати. Цi тенденци вiдповiдають загальноукра! нським, що сформувалися протягом 2009 р., але диференщащя темпiв зменшення заборгованостi iз виплат заробiтно! плати по старопромислових регюнах е значною. Найбшьш значущим зменшення заборгованостi з виплат зароб^но! плати було у Днiпропетровськiй област (бiльше 70%). Цей показник е кращим по кра! нi. Одночасно зменшення суми заборгованост з виплати зароб^но! плати в бiльшостi старопромислових регюшв — Луганськiй, Донецькiй та Запорiзькiй областях- е гiршим, нiж у середньому по кра! ш.
Скорочення частки пращвниюв, яким нараховано заробiтну плату нижче прожиткового мiнiмуму для працездатно! особи, у старопромислових регiонах вщповщае загальноукра! нським тенденцiям. Ситуацiя в цих регiонах станом на вересень 2010 р. е значно кращою, нiж у середньому по Укра! ш. Найбiльш позитивною з урахуванням тенденцiй 2009 р. е динамша Донецько! та Лугансьо! областей. У цих областях частка пращвниюв, яким нараховано заробiтну плату нижче прожиткового мшмуму для працездатно! особи, станом на вересень 2010 р. в 1,7 та 1,5 раза нижча вщ середньоурка! нського значення показника1.
1 Соц1ально-економ1чний розвиток регюшв Укра! ни за 2010 р1к [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua/operativ/ 0рег^2010/80_ек_г_и/80екги_ rr/sesr_ 12_2010. zip.
У цшому економiка старопромислових регюшв у 2010 р. характеризуеться повшьними темпами тслякризового вiдновлення. Хоча вихiд старопромислових регюшв iз кризи вiдбувався бшьш швидкими темпами, нiж в шших регiонах кра! ни, старопромисловi регiони не е загальноукра! нськими лiдерами цього процесу. Навiть для самих старопромислових регюшв характерш значнi диспропорцi! у темпах! х виходу iз кризи.
Зростаючi потреби свiтового ринку сприяли збшьшенню обсягiв промислового виробництва та нарощуванню обсяпв екс-порту товарiв у старопромислових регюнах. Проте обсяги промислового виробництва у 2010 р. у старопромислових регюнах зростали досить повшьними темпами та не забезпечували швидкого поновлення ефективносп економiчних процешв до докризового рiвня. Втрачена докризова защкавлешсть iнвесторiв в економiку старопромислових регюшв не сприяе оновленню основних фондiв пiдприемств старопромислових галузей. У 2010 р. процеси вiдновлення основного кашталу базових галузей старопромислових регюшв залишалися незадовiльними.
Певнi позитивнi зрушення в економщ старопромислових регiонiв обумовили формування позитивних тенденцiй у сощальнш сферi цих регiонiв. Зростаюча потреба промислових пiдприемств у робочий силi сприяла зменшенню рiвня безробiття та зростанню рiвня номiнально! заробiтно! плати у старопромислових регонах. Але диспропорци у сшввщношенш заробiтно! плати та обсяпв промислового виробництва стримують вихщ старопромислових регiонiв iз кризи та не сприяють забезпеченню! х розвитку в перспектива
Стан та тенденци виходу економши старопромислових регiонiв з кризи шдкреслюють втрату головуючо! ролi чинникiв iндустрiального розвитку цих регюшв, обумовлюючи гостру необхiднiсть удосконалення економiчно! структури економiки старопромислових регiонiв. У цих умовах об'-ективною вимогою забезпечення розвитку старопромислових регюшв у
nepcneKrnBi e вдосконалення структури економiки цих регюшв на засадах диверсифшацп економши.
Можливiсть проведення ефективно! диверсифiкацii економши старопромислових регiонiв ускладнюеться рядом чинниюв:
вiдсутнiстю балансу нацiональних та регюнальних iнтересiв при здiйсненнi структурноi перебудови старопромислових регюшв-
недостатньою концептуальною та нормативно-правовою розроблешстю
проблеми диверсифiкацii нацiональноi економiки в цшому та старопромислових регiонiв зокрема-
недолшами законодавства Украiни у сферi стимулювання регiонального розвитку, захисту економiчноi конкуренцп,
упровадження антимонопольно!'- полiтики-
недосконалiстю державноi
iнновацiйно-iнвестицiйноi полiтики щодо старопромислових галузей в умовах зростаючоi потреби оновлення основних виробничих фондiв пiдприeмств-
нерозвинешстю системи пiдтримки та заохочення запровадження iнновацiй у регiонах, зокрема в старопромислових-
нерозвинешстю фшансових iнститутiв, що спецiалiзуються на венчурному фiнансуваннi та швестуванш у промисловiсть —
недостатшм рiвнем фiнансування на-укових розробок галузевого значення-
вiдсутнiстю ефективних механiзмiв регуляцii антропогенних навантажень на територда старопромислових регiонiв, що характеризуются погiршенням можливостей створення на ix територii iнших виробництв за рахунок наявностi екологiчниx наслiдкiв промисловоi дiяльностi-
низькою мотивацieю населення базових галузей старопромислових регюшв до переквалiфiкацii та перенавчання зпдно з потребами структурноi перебудови економiки цих регiонiв.
Пропозицп щодо формування умов здiйснення ефективно'-1 структурно'-1 перебудови економiки старопромислових регюшв, що потребуе впровадження таких заxодiв:
здiйснення адаптаци свiтового досвiду цшеспрямованих змiн структури економiки старопромислових регюшв до умов Украши-
забезпечення шдтримки базових галузей старопромислових регiонiв виключно в межах необxiдностi пiдвищення ix конкурентоспроможностi та на перiод здiйснення структурноi перебудови економiки старопромислових регюшв-
розробки Концепцп та Стратеги диверсифшацп нацiональноi економiки, яка б передбачала окремий роздiл щодо диверсифiкацii економши старопромислових регiонiв- забезпечення впровадження заxодiв, спрямованих на формування багатогалузевоi структури економши старопромислових регiонiв та створення альтернативноi економiчноi бази розвитку територш- розробки пiлотниx схем диверсифiкацii економши старопромислових регiонiв-
розробки Програми техшчного оновлення промисловоi бази Украiни- забезпечення створення на територи депресивних старопромислових регюшв нових наукомiсткиx виробництв i розвитку iснуючиx пiдприeмств на пiдставi впровадження на них iнновацiй-
розробки ефективних меxанiзмiв та забезпечення стимулювання переливу капiталу iз традицiйниx галузей економiки старопромислових регюшв до наукомютких-
полiпшення якостi шфраструктурного забезпечення старопромислових регiонiв (особливо монофункцюнальних територiй) для забезпечення умов розмщення високотеxнологiчниx виробництв-
забезпечення державного сприяння формуванню ринку кашталу для фiнансування нових та шновацшних компанiй на територи старопромислових регюшв-
шщювання створення спецiальниx структурних фоцщв на засадах об'-еднання приватного та державного кашталу, покладення на них завдання зi здiйснення проектного цшьового фiнансування створення малого та середнього пiдприeмництва-
сприяння створенню фшансових шститупв, що спецiалiзуються на
швестуванш у промисловють i мають шдроздши з венчурного фiнансування-
забезпечення умов розвитку активно!'- конкуренцп, спрямованоi на стимулювання впровадження iнновацiй у виробництво-
сприяння становленню системи фiнансування iнновацiйних фiрм:
iнiцiювання створення венчурних фондiв для фiнансування шновацшного бiзнесу в цiлому та малих iнновацiйних фiрм з метою прискорення науково-технiчного розвитку економiки- iнвестицiйних банюв, взаемних фiнансових фондiв — покупщв акцiй нового випуску,
формування ринку первинноi пропозицii акцiй-
iнiцiювання створення фонду шдтримки та заохочення запровадження шновацш у регiонах, зокрема у старопромислових-
розробки пшотних схем венчурного фшансування при диверсифiкацii економiки старопромислових регюшв-
розробки й упровадження ефективного мехашзму залучення приватних iнвестицiй в економшу депресивних шахтарських регiонiв (упровадження податкових пiльг,
спецiальних режимiв iнвестицiйноi дiяльностi), забезпечення стабiльних умов здшснення пiдприемницькоi дiяльностi-
сприяння формуванню й розвитку бiзнес- та технолопчного середовища, спро-можного iнтегрувати шновацп та здiйснювати трансфер технологiй-
запровадження створення шновацшних центрiв та агентств iз поширення нових технологiй, створення 1х фiлiй на територii старопромислових регюшв-
розробки мехашзму стимулювання розвитку малих шновацшних фiрм, що використовують високi технологii-
забезпечення переорiентацii системи осв^и на потреби ринку з урахуванням напрямiв структурноi перебудови та диверсифшацп економiки старопромислових регiонiв, нових потреб диверсифiкованоi економiки — розвитку нових сфер економiчноi дiяльностi та скорочення потреб традицшних галузей економши-
забезпечення вiдновлення та полшшен-ня природних ресурсних якостей навколиш-нього середовища, зменшення негативних наслщюв господарськоi дiяльностi й використання рекреацшних територiй-
запровадження проведення постiйного мошторингу та прогнозiв соцiальних i економiчних наслiдкiв диверсифiкацii економiки старопромислових регюшв- постшних статистичних та соцiологiчних спостережень за процесом реструктуризацii традицiйних галузей старопромислових регюшв-
запровадження надання пращвникам, вивiльненим iз пiдприемств у процес реструктуризацii традицiйних галузей економ& gt-
ки старопромислових регюшв, швестицшних субсидiй у розмiрi 5−20% вартостi проекту, яю не пiдлягають поверненню, та компенсацшних позик у розмiрi 50% вартосп проектiв за умов повернення наприкшщ реалiзацii проекту- забезпечення контролю за цшьовим використанням коштiв, наданих вившьненим працiвникам на розвиток малого бiзнесу та на працевлаштування.

Показать Свернуть
Заполнить форму текущей работой